- обґрунтований
- [обґрунто/ванией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ґрунтований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заґрунтований — а, е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до заґрунтувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
необґрунтований — а, е. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий … Український тлумачний словник
обґрунтований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обґрунтувати. 2) у знач. прикм. Який достатньо потверджується чим небудь; аргументований, переконливий … Український тлумачний словник
переґрунтований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переґрунтувати … Український тлумачний словник
заґрунтований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зґрунтований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
наґрунтований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
науково обґрунтований — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
необґрунтований — прикметник … Орфографічний словник української мови